September 25, 2014

Reading

The Book of Ecclesiastes 1: 2-11

1:2	Екклезіаст сказав: Марнота марнот! Марнота марнот, і все марнота!
1:3	Що більше має людина від усієї своєї праці?, як він працює під сонцем?
1:4	Відходить покоління, і приходить покоління. Але земля стоїть вічно.
1:5	Сонце сходить і заходить; воно повертається на своє місце, і звідти, народжуватися знову,
1:6	він обертається через південь, і дугами на північ. Дух продовжується, освітлюючи все в його ланцюзі, і повертається знову у своєму циклі.
1:7	Усі річки впадають у море, і море не розливається. До місця, звідки витікають ріки, вони повертаються, щоб вони могли знову потекти.
1:8	Такі речі важкі; людина не в змозі пояснити їх словами. Око не насичується побаченим, і вухо не наповнюється слуханням.
1:9	Що це існувало? Так само буде і в майбутньому. Що це було зроблено? Те ж саме буде робитися й надалі.
1:10	Немає нічого нового під сонцем. Також ніхто не може сказати: «Ось, це нове!Бо це вже було народжено у віках, що були до нас.
1:11	Немає спогаду про колишнє. Дійсно, також не буде жодних записів про минуле в майбутньому, для тих, хто буде існувати в самому кінці.

Gospel

The Holy Gospel According to Luke 9: 7-9

9:7	Now Herod the tetrarch heard about all the things that were being done by him, but he doubted, because it was said
9:8	by some, “For John has risen from the dead,” yet truly, by others, “For Elijah has appeared,” and by still others, “For one of the prophets from of old has risen again.”
9:9	And Herod said: “I beheaded John. Так то, who is this, about whom I hear such things?” And he sought to see him.